Головна  →  Діяльність  →  Звітність  →  2019  →  Звіти про відрядження  →  Звіт про відрядження до м.Будапешт

Звіт 

про відрядження працівників Департаменту житлово-комунальної інфраструктури ВО КМР КМДА Радченко Віри Михайлівни, Синякова Юрія Борисовича, Пономаренко Анастасії Миколаївни, Клімовича Олександра Олександровича, Жилки Марини В’ячеславівни, Богданець Марії Анатоліївни та радника заступника голови Київської міської державної адміністрації – Тихонова Олексія Євгенійовича до м. Будапешт (Угорщина) у період з 20 до 24 травня 2019 року

 

На виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 травня 2019 року № 876 у період з 20 до 24 травня 2019 року працівники Департаменту житлово-комунальної інфраструктури ВО КМР КМДА Радченко Віра Михайлівна, Синяков Юрій Борисович, Пономаренко Анастасія Миколаївна, Клімович Олександр Олександрович, Жилка Марина В’ячеславівна, Богданець Марія Анатоліївна, за запрошенням посольства Угорщини в Україні,  взяли участь у  робочій поїздці до м. Будапешту (Угорщина) з метою вивчення досвіду реформ та кращих практик розвитку та управління житлово-комунальною інфраструктурою, впровадженням енергоефективних заходів на підприємствах галузі ЖКГ та питанням поводження з побутовими відходами.

Програмою візиту було передбачено, протягом чотирьох днів, вивчення практичного досвіду реформування підприємств тепло- водопостачання, водовідведення та утилізації побутових відходів.

В перший день візиту, українську делегацію в було запрошено до мерії м. Будапешту для знайомства та презентації загального стану справ по управлінню підприємствами житлово-комунального господарства м. Будапешт.

Відповідно до адміністративно-територіального устрою в місті 23 райони.

Підприємства, які надають послуги в сфері ЖКГ діють в формі закритих акціонерних товариств та у 2010 році були об’єднані в один холдинг, який керує цими підприємствами та  призначає директорів.

Приклад: ЗАТ «Водопостачання» - 98% - столичне управління, 2% - агломерації. ЗАТ «Каналізація» - 25% інвестори, 75% - муніципалітет.

Стосовно права власності у житловому фонді ситуація повністю аналогічна з Україною. 84 % житлового фонду приватизовано, а багатоквартирні будинки знаходяться у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень.

На відміну від України, у кожному багатоквартирному будинку зареєстровано юридичну особу, а питання утримання спільного майна багатоквартирного будинку та розподілу витрат на утримання належать до компетенції виключно співвласників. 

Розподіл витрат на комунальні послуги здійснюється всередині будинку або товариством співвласників, або найнятою обслуговуючою організацією.

Плата за вивіз твердих побутових відходів входить у склад квартирної плати та рахується на одне домогосподарство (тобто по квадратних метрах площі квартири). Також у разі відсутності лічильника води, плата враховується за середніми витратами.

Приклад: двокімнатна квартира 50 квадратних метрів сплачує 12-15 тисяч форинтів на місяць за утримання будинку та прибудинкової території (тобто приблизно 25 грн за квадратний метр).

В програмі другого дня візиту було вивчення роботи сміттєспалювального заводу, станції збору твердих побутових відходів та візит на каналізаційні очисні споруди.

У першій половині другого дня, делегація відвідала сміттєспалювальний завод.

Так само, як і в Україні це єдиний сміттєспалювальний завод в Угорщині. Зазначений завод почав свою роботу у 1982 році. На заводі працює 160 осіб. Маючи великий автопарк, крім своїх безпосередніх функцій, завод займається також вивезенням сміття та прибиранням снігу.

У місті Будапешт утворюється 650 тис. тон сміття за рік. 60% сміття потрапляє на завод та спалюється, 40% - відправляється на захоронення.

Тепло, яке виробляється від спалення сміття, подається майже до 140 тис. квартир 15-го району міста, а електрична енергія – до загальноміської електромережі.

Населенням міста сортується тільки 10% сміття, а це приблизно 60 тис. тон на рік. За вивезення сортованого сміття населення не сплачує кошти, це є стимулом до сортування.

Крім того, на території заводу побудовано майданчик – Центр збору та сортування сміття. На його будівництво було витрачено 730 млн. форинтів, з яких 10% було профінансовано самим підприємством, а інше – грантові кошті надані відповідно до Кіотського протоколу.

У другій половині дня делегацію було запрошено до огляду на каналізаційні очисні споруди.

У Будапешті є три станції очистки стічних вод.

Потужність станції, яку відвідала делегація, сягає 4010 тис. куб. метрів, але фактично очищує набагато менше  - лише 200 тис. куб  метрів. Крім того, зазначене підприємство повністю забезпечує себе електричною енергією, оскільки надлишковий мул використовується у біогазовому устаткуванні. Мул, що лишається змішується із так званим «зеленим сміттям» та компостується.

На третій день перебування делегація відвідала місцевий водоканал.

Водоканалу Будапешту, у минулому році, виповнилося 150 років. Першу водонапірну вежу було побудовано у 1913 році на острові Маргіт, що на річці Дунай, наразі вона є пам’яткою архітектури.

У 1997 році Водоканал було приватизовано. На той час на підприємстві працювало 3300 осіб.

До 2006 року іноземним інвестором виробництво було автоматизовано та оптимізовано, після чого штат було скорочено до 1250 осіб.

Підприємство запроваджує та реалізує різні проекти у п’яти країнах. Безпосередньо в Індонезії стоїть 34 очисних споруд на островах, а у Шанхаї – мобільні установки водоочистки. При цьому управління здійснюється дистанційно із Будапешта.

Делегація відвідала насосну станцію І-го підйому, яка була збудована у 1896 році. Будівля насосної станції зберегла свій початковий вигляд, але сьогодні замість парових котлів тут працює сучасне обладнання.

У 2011 році в Угорщині було прийнято Закон про регулювання ринку житлово-комунальних послуг. Так з 2012 року Закон передбачає, що тепло-, водо та каналізаційні підприємства можуть бути тільки державної або комунальної форми власності.

Також у 2012 році всім підприємствам галузі було зменшено тарифи на послуги на 10% та встановлено податок на довжину мережі. Так 1 куб води у Будапешті коштує 600 форинтів. Такі тарифі чинні і до сьогодні.

У другій половині третього дня, українських фахівців було запрошено до теплопостачального підприємства.

Цікавою відмінністю від Києва є те, що до теперішнього часу у Будапешті немає єдиної мережі теплопостачання. Тобто централізована мережа є, але вона локально об’єднує райони, але її не з’єднано в одну загальноміську мережу і наразі підприємство займається тим, що прокладає між змички між районними мережами.

Щодо тарифоутворення на тепло. Вартість тепла у різних районах міста відрізняється майже у чотири рази від 1300 до 4000 форинтів. Найдешевше тепло від сміттєспалювального заводу. Після об’єднання мереж в єдину систему, планується вирівняти цю ситуацію.

Після вивчення загального стану теплопостачання м. Будапешт, делегація відвідала котельню, яку було побудована за радянськими технологіями у 1972 році.

Саме ця котельня виробляє 20МВт теплової енергії, за допомогою двох парових та трьох водяних котлів, та забезпечує теплом близько 600 житлових будинків.

Наразі підприємство планує проводити модернізацію застарілого обладнання котлів та проводить перемовини щодо технологій, які дозволять зменшити витрати палива на водогрійних котлах.

Також, представників делегації було допущено на оглядовий майданчик, розташований на трубі на висоті 150 метрів. 

Зранку четвертого дня, українську делегацію було запрошено до мерії Будапешту для підведення підсумків.

Обговоривши актуальні питання життєзабезпечення міст, обидві сторони дійшли висновку, що комунальне господарства двох столиць є досить схожими.

Крім того, голова української делегації – Радченко Віра Михайлівна, поділилася досвідом в частині стратегічного розвитку міста Києва, розповівши як працює Громадський бюджет м. Києва та запропонувала надати більш розгорнуту та детальну інформацію у разі зацікавленості у цьому муніципалітету м. Будапешт.

Сторони обмінялися контактною інформацією для подальшої співпраці.

 

Версiя для друку